22 жовтня.

Двадцять. друге. жовтня.

А я ше досі не відійшла. Як мене заманали вже ці сльози і соплі.

Я стараюсь. Але в мене не виходить.

Особливо, коли я на Майорівці.

Ці дибільні фразочки і моменти жизні в"їлись в мене гірше їдкого натрію.

Коли? Коли мене попустить?.. Коли я зможу нормально дивитись на людей?!!

З позитивних моментів найблищого минулого поїздка в Тернопіль і туса в Галі з Сірком і Юліком. В Тернополі уххх там круто, і якось дуже атмосферно) І Тернопільський став - просто супер відпочинок для душі. Я коли звідтикай -до речі про фразочки звідти їхала була сповнена якимось душевним щастям і спокоєм. А ще перед поїздкою ми сиділи вночі в Галі на кухні, пили чай, грали в похуйову, і тут до нас в другій ночі прийшов Вовчик з пяткою, ми її скурили ще пограли трохи карти і Вовчик пішов додому, а ми поспали три години і поїхали в Тернопіль. Так шо все було майже як в пісні Гадюкіних) І там я себе якось на місці почувала. А тут не на місці. Мені походу треба кудись переїхати. Кудись подалі. Мені Галина Петрівна, до речі, в Іспанію пропонує))) Має там якогось кавалера для мене)) шось я вже відволіклась..

А тусовка тож зачьотна була. Пили пиво, їли бульбу з грибами і горлали пісень. Юлік виліз з печери своєї навіть до нас)) Шкода фоток нема) Але скоро Хеловін і намічається теж нехіла тусовка) Десь коло 10 молодих і нічим не заангажованих людей. Навіть Коля з Франківська обіцявся бути)) Ну тут наперед не будем загадувати. Але все має бути чьотко!) Головне щоб я не забивала собі голову всякою своєю бідою..Та да..

@темы: життя, поїздки, фотки, всі...яких багато, м/ж

Карпати мої ліки. Beautifull Карпати.

Я ожила. Але треба ще. Одного сеансу думаю малувато.

І байдуже на жару, холод, вітер, дощ і знов жару в один день.

Зате які вершини, а які зорі, який чумацький шлях!!!

4 дні в Карпатах зробили те, чого Львів не зміг за півтора місяця.

Сколівські Бескиди шикарні. Тепер моя задача намбер ван шукати куди далі)

Чорногора, Мармароси, Свидовець, Боржава... але на це все треба йти з палатками. Зараз не на часі. Тому ми (я, Коля і Галя) і їздили в Сколе, щоб вечором сидіти в теплій хатці. Емоцій море, пережитого хватить.. до наступного разу точно)) Нам навіть місцеві дивувались, що ми такі ходаки. Кожень день новий хребет, нова вершина)

Не знаю може тепер махнути у Воловець чи в Ворохту?..

Фотка по дорозі на Парашку:

@темы: поїздки, позитив, фотки

@темы: я, сум, м/ж

@темы: Андрей, життя, сум, всяка погана кака, м/ж

@темы: я, роздуми

@темы: життя

2015. Скоро мені 26. Я вже буду старою каргою. Ну принаймні почну нею ставати) Бо ж до 25 організм росте, а потім старіє))

Свята по трошки проходять. Ще лишилось Водохреща. Може поїду пообливаюсь)) Шось мені Роман таке казав, що він може поїде в Раковець..от.

Нема шумних гулянок і пиятик. Ну може пару штук. Ну у всякому разі не так як раніше. Гейгу. Тепер всі сидять за столом з купою наїдків і п"ють горілочку чи самогонку. Куди заділись партвєйни і під"їздна романтика 90-х?))

На Новий Рік була дома зі всіма своїми, Миколою і дядьком Олегом. В нас стільки салатів було, що як Порошенко почав балакати, ми вже всі їсти не могли, бо н

ам не влазило)) В нас там були і криветки, і техаський салат з авокадо, і коза, і вівця (тіки в вигляді, мясо ми їли куряче і качинне), сир з пліснявою і.. ну короче як нам сказали "хватить плакатись, що у вас нема грошей!" Хоча як я була в Ашані і то все купляла, мої продукти займали, мабуть, половину візочка, а народ по два візка доверху забитих тарабанив. А ще кажуть АТО, грошей нема, економіка погана..

Посиділи ми так до третьої в мене, а потім до Колі позвонив Фейт, ми взяли оселедець під шубою і мандарини і пішли до Миколи пити коньякк разом з Фейтом. У нього зі здоров"ям, правда, не дуже. Ребро вже другий раз ламається і легеню проколює. Просто так ламається без особливо ясних причин. В шостій ранку як домів йшла, зустріла ше Ваню і Льончика, вони в лісі Н.Р. зустрічали з ватрою і шашликами))

На Різдво ми вже поскромніше посиділи, то все таки пісна вечеря. Але теж об"їлись. Мама спекла торт, на якому написала "Х.В" і з нас всіх то тільки Ксюша зауважила)) А Миколі мама з Італії Паску прислала. Так шо ми ще ржали, що раз криза, то писидимо і за Різдво і за Пасху)) А на саме Різдво я, Коля, Іра і Остап пиячили в Миколи, бо він нам зробив Італі-макарони-паті зі всякими смаколиками))

А ще.. між тим всім 5 січня я, Коля і Паша лазили на гору Лопату) До лізли, що правда, лише до хребта, бо був сніг, мороз і малий світловий день, але погоцали класно.Карпати зимою просто супер, як, в принципі, і в будь-яку пору року)))

З вікнами пластиковими ми вже майже розрахувались. Цього місяця нас чекає міняння проводки в коридорі, купівля і встановлення бойлера, ремонт коридору.. ну і далі як піде)) Треба ше шафи-купе купити, в ванні-туалеті ремонт зробити і кімнат в мене ціла купа))

П.С. Ще ми з Ірою були в кілька місяців тому в Уричі. Осінні Карпати теж чудові)

Життя прекрасне))

@темы: життя, поїздки, фотки, всі...яких багато

@темы: життя, Юра, Рома, позитив, Микола, всі...яких багато, м/ж, несподіванка

@темы: я, фантазії, роздуми, всяка погана кака