10 травня - робота і бігом на вокзал. Лесик приходив оплатити свій чек, посміхнувся, подарував шоколадку і пішов. Поспілкувались називається.
11 травня - Хуст, Іра і дітиська. Дощ, сонце, дощ сонце, дощ сонце. Хустський замок 2 рази, на нарциси на шкільному автобусі. Центр, краса і акуратність. А ми як цигани мокрі, брудні і з вредними дітьми. Але було весело. І я трошки забувала про свій біль. Насправді. А в той час на Майорівці стріляли, поліція і двіж.
12 травня - відіспалась від поїздки і пішла з Ірою в центр на концерт. Хоч ми на нього і не потрапили. Трошки побалакали і додому. Пішки і з музикою. Ще зайшла до мами Лори в гуртожиток, принесла їй морозиво і Тані цукерки. День мам все таки.
Вглядаюсь в людей. Де ж він мій? Я не хочу чужих, просто дайте мені моє. І я відстану і буду найщасливішою. Бог є любов. Чому тоді так бракує любові мені? Чорт забирай.