У нас карантин. Все закрито майже, крім магазинів першої необхідності і аптек) Звісно) Транспорт теж практично не їде, мене Лесик до трамвая на машині підвозить, от так і їзджу на роботу, яку Ігор Ліодорович успішно продав місяць тому 3і. Галина Миколаївна і Галина Петрівна пішли, а ми молодші поки залишились. Я теж хотіла звільнятись і їхати в Польшу, але тут трах-бабах карантин, кордони закрили, всі без роботи сидять у відпустках за свій рахунок. А на безриб'ї і рак риба. Хоча мене та робота дуже гнітить. В 3і такий бардак, що то просто не до оповідання, я ше доки карантин чекаю, але навіть не знаю потім куди податись і шо робити, бо вся така аптека давно замахала. Лесик тоже приїхав на мій Д.Н. і залишився, бо якраз ми ше на вихідних посвяткували, а потім кордони перекрили, а кого навіть впускали\випускали то на ізоляції мус сидіти. Наразі в країнї 400 випадків коронавірусу і надзвичайна ситуація до мінімум 25 квітня. Всі в масках і з антисептиками) Поки доволі спокійно. Оскіки в місті гуляти не можна, всі гуляють в лісі) цілі натовпи)) Я п'ю вітамінки і включаю солену лампу і аромолампу з евкаліптом і пшикаю ніс морською сіллю)) Ну і звісно на роботі в масці і в рукавичках) Сдовий кричить що ми всі готові, але по ситуації в лікарні бачу, що краще не хворіти.
Д.Н. святкували на полянці нашою дрєвньою компанією: я, Лесик, Паша, Іра+Саша+Бодік, Ромко+Наталя+Катя+Діанка. Пожарили м'яско, бахнули коньячка, природа, свіже повітря, добре що хоч є ще чиїсь дні народження, а то б взагалі не бачились..)
А в лютому ми з Олексієм їздили в Краків і Освенцим на 4 дні. Класно провели час. Ніхто ше навіть не підозрював, що така фігня почнеться. До останнього ніхто не підозрював.
З кінця січня я п'ю цілий список препаратів різних, готуюсь до вагітності. Лесик тоже пив, але всі таблетки в Польщі полишав, зараза, бо думав же, що на пару днів, а тепер взагалі хз як то все буде.. І грошей обмаль. Щей кредит мій чудовий, зовсім життя не спрощує( Хочеться вже пошвидше стати мамою! Але поки щось не дуже ше виходить..
Теперка не дуже життя яскраве, всі якісь сімейні і замкнуті, але вже й самій перестає хотітись гучних компаній. Того всього двіжу. А зараз в мене взагалі якась весняна апатія. Хочеться тільки лежати і все, навіть дивитись шось впадло. Іак по всюди хіба новини про коронавірус) Надіюсь ми переживем це все і почнем знов жити як жили. Весело подорожувати і егко відноситись до життя. І руки в нас до того часу від антисептиків не потріскають)