Сьогодні вдень була ностальгічна погода...Стільки спогадів...Всі беруть за душу...Аж часом хотілось скрутитись в комочок.Забутись в кут.Сидіти тихо-тихо.Не думати.Просто не згадувати.Все стерти.Відформатувати....Хоча б перезаписати.

Але насправді погода чудова.

Люда спасла.Сьогодні ми вже з нею наговорились.Гай-гай.

Потім трохи ще тусили.Я,Микола,Фінгер,Олько,Вовік,Влодко.Нєфари,короче.Згадували минуле і жартували на тему хулів.Так весело було.ггг.Олько сказав,що Юра,здається,знов кудись поїхав.Стало трохи легше.Зовсім трохи.Всетаки міг би позвонити...Може щось з ним сталось?Не хочу в це вірити.Але і вірити в те,що він не звонить,бо не хоче,моя голова теж відмовляється.Що ж тоді?Ще не придумала...Срань якась.Завжди мусить щось бути не так.Надоїло!


Завтра цілий день сидіти за книжками.Практику треба здавати.Ненавиджу ботаніку!!!!