Ми з Романом вроді як помирились і за цей тиждень вже купу раз посварились. Ну верніше посварились один раз, але незадоволена я якась хронічно. Думаю, що з цеї фігні нічого доброго вже не вийде.
Стажуюсь я вже 10 днів в "Соломія Сервіс" ніби нічо так, але замість здавати екзамен і йти працювати собі фармацевтом, я в понеділок їду ше в одну аптеку стажуватись далі, але вже на завідувача. Ця ідея мені якось не айс, хоч і лоскоче моє самолюбство. А не айс того, що я вважаю, що завідувач має бути авторитетом для інших простих смертних в аптеці, а який же з мене авторитет? Я і провізором толковим ше не стала то. Ну буде видно. Поки ше за то сказати ніц не можу, тільки конфліктую сама з собою в думках. Ще сказали сережки з губ познімати, а мені так шкода їх.. Хоч і розумію, що робота, карьєра, що мені вже 24 роки і блаблабла, а всеодно шкода.. ех.. кругом одна печалька)
@темы:
Рома,
сум,
робота