Останні пару днів навколо твориться дурдом, а як людина схильна до шизофренії через це маю шалені перепади настрою, повну кашу в голові і ніяк не можу вибрати на яку тему думки пускати в голову, а які строго на строго блокувати.
Почалось все з того, що я цілу суботу злилась через те, що не маю з ким піти на свято Дня Незалежності: Роман (він вже приїхав з тої своєї жопи) їхав вечором з мамою в Хмельницьк на закупи, Микола десь там був з якимись своїми енними бабами, Ірка поїхала в Галич на городи, Павло просто написав лаконічно "нема можливості". Поки я злилась, Роман таки погодився пройтись зі мною погуляти по центру, але не до пізна (він мав їхати десь 11-12 ночі), але коли ми приїхали в центр, я далі злилась, але вже через те, що нема нічого цікавого, що повну народу бреде як стадо баранів, що нема жодних толкових столиків чи лавочок, де б я розмістити могла свій зад і т.д. Короче приїхали ми додому десь дев"ята вечора, купили мені літровік пива, щоб мені в ночі скучно не було, Ромка мене провів додому і побіг збиратись. Я передивилась всі можливі цікаві передачі по телевізору, яких виявилось аж 0, і пішла з тим пивом до комп"ютера - пити і читати цікаві факти про цікаві країни, і отак просиділа я до третьої чи пів четвертої ночі, з музичкою в контакті і гарними картинками далеких країн на туристичних сайтах. І тут в контакт постукали...
Постукав, тобто написав Лисий, людина, яку я бачила печно роки три тому, але в нього є дивна здатність: не спілкуватись зі мною роками, а потім писати чи звонити в такій манері ніби ми от 15 хвилин тому шось обсуждали і він так уточнити дзвонить, бо не все второпав. Ну от написав, через 10 хвилин передзвонив, ну а в п"ять ранку я вже з ним пила коньяк на мотогонках і вели жваві розмови про життя.) Ну а потім ми допили і пішли за пивом, ну а потім ми втикали в мене дома до третьої дня (неділі), слухали музику, ділились спогадами, враженнями, подіями і ше там чим діляться люди, коли в них душевні розмови. Він знову пробував мене поцілувати, цього разу я відмовилась. Він спитав, чого я не поступила так само колись заради нього. І я не знайшла шо сказати. Потім ми знов говорили, говорили, говорили. Він дуже багато всього памятає про мене того, що я сама вже давно забула і він зовсім не змінився - і надалі хоче здаватись сильним суворим дядьком, а насправді малий наполоханий хлопчисько, який просто боїться обпектись. І таким його в великій мірі зробила я. Від цього мені стало дуже сумно. Потім ми ше мили ноги, гладили сорочку, і пацькались йодом, в результаті в мене на нозі красувалась горда абривіатура ФККЛ по всім правилам, а в нього на спині був зображений хребет, на груді квадрат Йодєвіча і ше збоку його кури поклювали. А ше він вийшов за цигарками і вернувся з маленьким букетиком. Це було дуже дуже мило. В третій ми вийшли з дому і пішли пішки в сторону центру:він додому, а я до мами Лори.. хоч нам зовсім не хотілось завершити зустріч так, тобто її взагалі не хотілось завершувати..Ми попрощались так ніби зустрінемось вже за кілька годин, але я майже впевнена, що це станеться ше не скоро.
В мами Лори я посиділа зовсім чуть-чуть, трохи покуняла, бо ж не спала добу, через шо вона на мене надулась, ну але бути жвавою і спілковитою в мене просто не виходило. Десь година восьма я прийшла додому мужньо слухати моралі від Роми, хоч вони виявились не такі жахливі, як я уявляла. Та всеодно він сварився і бісився до години 11 вечора потім перестав, але, мабуть не перестав би, як би не..
В 11 вечора позвонив Павло і сказав, що у нього умерла мама. Після цього всім стало не до сварок. В понеділок я пішла на роботу, бо не мала можливості помінятись, а Роман пішов помагати, учора був похорон. 51 рік мамі минув і отак. Всі прийшли, всі підтримали, хто як міг, але сумніваюсь, що це шось дуже дало.. Павла треба підтримувати і на далі, тіки ніхто з нас не уявляє як толком.
І в завершення всього, після похорону до мене подзвонили з роботи і попросили заїхати. Там розказували про нову програму мотивації
працівників. Вона мене поки мотивує звільнитись звідти. 3000 грн, якщо
виконуєш всі плани аптеки, якщо не виконуєш - 1500 грн, я просто
ахренела. І це при тому, що коли я прийшла на співбесіду мені сказали, що 3000 грн це буде в мене ставка і ше стіки ж відсотками накапає. В мене закрадається думка, що серед керівників багатьох мереж аптек сидять жосткі найобщики.
Короче мені гнило, дуже гнило і поговорити про все про це як про явище в мому житті немає з ким, тому шо все шо сталось задіває дуже багатьох людей і їм буде не приємна як не одна, так інша тема, а мені треба це все якось вкупі з себе виплеснути, тільки вось як, кому і куди..ааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааа