Вчора був ну дуууже насичений день!)) Надзвичайно пригодницький! І дуже великий!)) Почався він в мене в 4:30 ранку - час вставання і збирання на ранішню маршрутку, що повезе мене в гори!!!)) На одному сайті я за пару днів до того домовилась з одним хлопчиною зустрітись і прогулятись на Пікуй. Ну вот. Він їхав з Києва в Воловець поїздом, я зі Львова в Білосовицю автобусом, мали в 10 ранку зустрітись. Тож в 5 ранку в мене почалась ранкова пробіжка в сторону вокзалу, в шостій я сіла на 138-му маршрутку, а в 6:30 вже була в Ужгородському автобусі. І все було класно і позитивно, але біля Стрия ми поламались...То був для мене прям якийсь крах, бо ремонтували ми той автобус (вже цілою маршруткою!) до 11 години! Тож Денис пішов сам в гору, а я вже не знала, що мені робити.. ну але ми таки поремонтувались і в 13 дня я вже вискакувала з автобуса в село, на ходу вискакувала, бо автобус так поремонтували, щоб він їхав, але тоді він не зупинявся))) А за пів дня в автобусі ми вже перезнайомились всі там і розговорились і вже майже рідні стали))
Коли я припхалась нарешті, то Денис вже був на вершині і ми домовились, що будем йти на зустріч один одному і так здибаємось)) Але він йшов по червоному маршруту, а я по зеленому))) По дорозі мені зустрілось багато класних людей, всі за мене переживали і питали як то я сама так додумалась в гори йти) Помагали чим могли і навіть налили 50 грам і чай)) І ше тепер я знаю, що йти без нікого під гору зовсім не страшно)) І зимові гори прекрасні! До самої вершини я не дійшла, забракло десь коло години часу, але оцінюючи то, що я примчалась, провалюючись по пояс під сніг, туди за той же час, що люди літом, то це достойний похід))) На спуску ми вже зустрілись з Денисом, почали знайомитись між собою і потім таксі (250 грн!!!) і Воловець і барчик, де ми грілись і перекушували і потім поїзд домів) Спочатку в нас розмова не дуже клеїлась, а потім ми розбалакались і все круто і дуже цікаво з ним було сілкуватись))) Він дуже на Юрчика подібний і зовні і манерою спілкування, повадками.. аж інколи трохи моторошно було.. а ще він з мене не хтів брати грошей ні з таксі, ні за поїзд, ні за їжу. А то десь коло 300 грн. Сказав, що йому фінанси дозволяють. Балакали про різні походи, домовились ше кудись разом сходити.. Йому дуже усіляки квітки подобаються..Цікавий мущина)
Була я дома десь коло 12 ночі, а тут і мама переживаюча та спати нелягаюча, та щей Вовчик, Настя і Толік в контакті.. переписувалась з ними ше до другої ночі)) Доки вирубатись не почала)
А сьогодні зайшла на той сайт туристичний і мене вже знов кличуть в гори, а ще один хлопчина питав чи то не мене він часом вчора в горах бачив і походу мене)) І гарний сніг за вікном зараз і взагалі настрій чудовий!!! Гори ж мої ліки)) Найкращі) От: