Все без всех могут жить. Не надо соплей
Як добре кудись їхати, "там десь" завжди добре, цікаво і нема проблем, принаймні душевних. Там завжди все чітко, ясно і легко поправимо. А у Львові завжди бардак і образи, мені здається, це вже до дурного доходить, приїхавши до Львова не дай Бог включити якісь засоби зв'язку - полюбому якесь гівно вилазить... і я вертаюсь в пекло, хоум світ хоум.

Новини за місяць: була на Маківці з Сергієм і Марічкою, була з мамою в долині тюльпанів на екскурсії, вчора їздила з Ірою і малими в Мукачево, встигла сходити на два пікніка і одні суші з Борисом на Високому Замку, приїзжала Еліна з подружкою і ми пару днів гуляли по місту. За час пікніків встигла помиритись з Лесиком і дістати по башці від Васька. Бодя встиг зі мною помиритись і посваритись, притому сам по собі, без особливої моєї участі, мені здається, в нього якась шизофренія чи ше якась психічна хвороба, і то зараз я не жартую. Борис встиг пару раз зізнатись мені в коханні і стільки ж раз мене відшити. А Микола, как ні в чьом не бивало, вирішив проконсультуватись на рахунок подорожей. Була ше в музеї Терору на фільмах про Чорнобиль, в той час там їхав товарняк з танками і бронемашинами, а на дорозі сталась аварія - загинула людина. Дивлюсь цікавий серіал "Слєпая зона". Що ще..стигла похворіти так, щоб з антибіотиками, повний фул, так сказать. Спробувала бельгійські вафлі і нове пиво. Ше більше розчарувалась в людях. Вчора на вокзалі собачка постійно кидалась на колеса поїзда...В хаті все ламається. Личаківська на ремонті. Світлі емоції в мене виникають тільки тоді, коли я планую нову поїздку. Мені здається, я вже ніколи в житті не знайду свою людину.. Мабуть достатньо)


@темы: я, життя, поїздки, Рома, Бодя, сум, Микола, всі...яких багато, м/ж