Все як завжди абсолютно не просто, а навпаки доволі піздєцово. 17-го я зїздила на екскурсію з мамою в Броди, Підкамінь і Підгірці і там було класно, цікаво і все таке інше. Насправді, чудова природа і Броди цікаве містечко. Запросто можна на день зїздити прогулятись і відпочити від Львова. А потім я пішла гуляти з Лесиком, пити пиво в машині, бо був дощик під вечір і прохолодно. Ще зустріли коло машини Костюка і Романюка, які разом пили пиво, не думала що вони спілкуються. А Лесик ще взяв клубніку і ми пили пиво і їли і балакали як завжди до 5 ранку. А потім знов цілувались і Лесик, короче, він це все сприйняв близько до серця. Він тепер не може просто дружити, хоча старається. Бо потім ми ше на наступний день переписувались про то і ше на наступний, потім бачились і говорили, потім знов переписувались, потім він всеодно лізе до мене цілцуватись... Ну позавчора, в принципі, майже не ліз, але от недавно написав, що хоче поговорити і зайде скоро. І вірняк ми будем говорити про то. А я не знаю як йому пояснити і мені плакати від того хочеться.
Вчора я, до речі, знов на екскурсію з маман їздили, на цей раз в Дрогобич, Нагуєвичі і Меденичі. Цікаво. Просто мене інше парить. Я не хочу, щоб Лесик з мого життя зник. Але і зустрічатись я з ним не хочу. Сексом займатись не хочу. Цілуватись не хочу. Принаймні часто. Я не хочу, щоб це було шось більше ніж дружба. А він хоче. Мені здається, то через ту ситуацію з Володьою він переживав, потім йому ше всі завжди говорять, що ми пара і плюс гормони. І отака фігня вийшла. І я не знаю як так з цим всім розїбатись, щоб мені було добре, йому було добре і ваще всьо ок. Зараз от прийде і по-любому буде якась халепа. Я вже вся на голках. І плакати хочеться.
Позавчора була кумедна ситуація. Пішли ми пити з Лесиком пиво на мотогонки і зустріли Боріса з Натальою, кликали їх з собою, але вони йшли з Володьою зустрітись і ми від них пішли. Пили ми то пиво пили ну і воно закінчлось і пішли ми за другим і вирішили вже сісти за Настьою (о мені Боріс сказав, що вона вагітна, йому сказала про це перукарка), прийшли, а там Боріс з Володьою курять, нєжданчік))) П'яний Володя пішов до нас, повитирав мені лавочку дупою, бо вона була мокра, ліз цілуватись пару раз, коли я сказала, що він мене носом стукнув - "я б теж краще об пупок тобі ним бився, а не об щоку"- почула я у відповідь, потім кинув в мене горіхом, а тоді довго його шукав "бо йому треба горіх який бився об мої ноги" і накружував Боріса на коньяк (мені здається я навіть знаю чому). Отакий веселий дитсадок - навіть і не поображаєшся!)) Ще була кумедна картина, коли я сиджу на лавочці а Боріс, Володя і Лесик стоять наді мною і, перебиваючи один одного, шось мені впарюють. Хлопчата мої))) - то я так собі в той час думала))) ахахааа а потім ше прийшов Костюк і давай тоже всіх перебивати. Смішно трохи)) Він постійно мою увагу старається на себе перетягнути... Ну а потім ми по домах розійшлись.)) І я пішла спати в сторону Дрогобича)) Лесик все слухав, що Володя каже і на вус мотав. Блін один день було весело і так ніби я в 10 класі, а тепер блін знов все не слава Богу.
В нас поламалась пралка і ми купили нову в кредит на рік і тепер я чекаю доки її доставлять. І теж нервуюсь. А ще тепер мені швидше за все не вийде купити камін мамі. Цей світ піздєц який недосконалий. Ну чому у мене все так, як не має бути. Де мій чоловік, діти і адекватність?