Сьогодні проводи,завтра Микольчик їде за бугор...Можливо на півроку,можливо на рік,а можливо на все життя...Знаючи його вже довгий час можу сказати впевнено,що він ще сам не знає...Інколи здається,що все що коїться в цьому світі для нього загадка...Але я всерівно його люблю,такого як він є...А він мене...Вже 3,5 роки...Що не може не радувати...Але всеж обставини часто складаються так,як нам не хочеться,роблячи випробовування,інколи маленькі,а інколи великі....За час нашого спілкування їх було багато...А це просто одне з них...ммм,я себе заспокоюю......
Позавчора і вчора цілий день ревіла....
Сьогодні я якась спокійна,можливо тому що вчора ми не сварились...
Всерівно дуже-дуже сумно....
А ще я хвора...Блін,чого все на раз валиться...
@музыка:
Бумбокс-Квіти у волоссі
@настроение:
Покищо спокій
@темы:
картинки,
я,
життя,
сум,
всяка погана кака,
Микола