Все без всех могут жить. Не надо соплей
Потрохи зникає якась внутрішня енергія...Хочеться сидіти дома,дивитись тєлік,нікого не бачити...Або піти погуляти,але з особами жіночої статі.Набридло вислуховувати звинувачення в тому,що я байдужа сука.Набридло пояснювати,що я зовсім не хотіла,щоб так вийшло і ніколи не мала на меті закохати когось в себе.З дівчатами у цьому випадку легше.Спершись на плече подруги,можна бути на 99% впевненим,що вона потім не зізнається тобі в коханні)А в іншому з дівчатами гірше...Хз...Зауважила за собою,що починаю думати і говорити про себе в чоловічому роді.Бльо...скучно...але більш-менш спокійно.І це,мабуть,добре)



@музыка: esthetic education

@настроение: 50/50

@темы: картинки, я, життя, роздуми